Вітаю Вас, Гість · RSS
Над чим сміється Мольєр у комедії «Міщанин шляхтич»?
Твори


Вхід


Статистика


20.04.2019, 04:18

НАД ЧИМ СМІЄТЬСЯ МОЛЬЄР У КОМЕДІЇ «МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ»?

«Міщанин-шляхтич» — не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен (сценічне ім’я — Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідо­мо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна шко­ла життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і ролі прекрасної освіти, одержаної ним у Клер- монському колежі, що дало змогу увійти у найвищі суспільні кола і бути обізнаним в усіх сферах громадського життя. Як виходець із буржуазно­го середовища, Мольєр залишав за собою право висміювати його нега­тивні риси, а як людина освічена, він здобув право на висміювання вад дворянських кіл.
    «Міщанин-шляхтич» — одна з найкращих п’єс драматурга. У цьому творі сатиру автора і направлено на два суспільні класи.
Зображуючи довірливого і доброзичливого купця Журдена, автор гнівно засуджує його прагнення будь-яким шляхом набути дворянських манер. Хоча Журден і наймає собі різних учителів, які навчають його ма­нерам, танцям, музиці, проте залишається недолугим, пихатим і грубим.
    Але не менш недолугими виступають і найняті героєм учителі. Вони зво­дять сварку через дрібниці, не порозумівшись, яка ж з
наук найважливіша.
    Але з перших же сторінок п’єси ми знайомимось з кмітливими представ­никами трудового народу. Помічники
портного, зрозумівши пихатість Жур- дена, відкрито видурюють гроші, лестячи йому. А якою веселою і щирою показано служницю Ніколь, яка відверто сміється над своїм господарем.
    Розсудлива дружина Журдена не тільки не підтримує свого чоловіка, а й намагається навести його на розум: «А мені так совісно дивитись, яку ти моду завів. Власної оселі не пізнати. Можна подумати, що в нас що­денно свято: з самого ранку, тільки й знай, грають на скрипках, пісні співа­ють,— сусідам і тим спокою немає».
    Але найгостріше перо сатири Мольєр направив на викриття парази­туючої знаті. Авантюрист Дорант не має нічого, крім графського титулу, і намагається обібрати багатого купця Журдена. Дорант виманює у куп­ця діамант для своєї подруги маркізи Дорімени, господарює в домі Жур­дена, замовляючи розкішні обіди для Дорімени: «Дорант! Що я бачу? Та це ж справжній банкет!».
    Мольєр показав жалюгідність аристократії. І тому ще з більшим
сар­казмом виявляється устремління до неї багатого суконщика Журдена. Його поведінка є антинародною, хоча сам він є вихідцем із народних кіл.
    Тож відчуження від свого класу, прагнення до завуалювання власних нега­тивних рис є неприроднім для нормальної людини.
    Талант Мольєра виявився не лише у написанні низки сатиричних творів, а й у створенні комедії балету. Цей жанр був розвинутий ним для придворних урочистостей. Але геній драматурга виявився у поєднанні двох мистецьких жанрів для показу важливих суспільних проблем свого часу.

Зробити безкоштовний сайт з uCozЯндекс.Метрика