Вітаю Вас, Гість · RSS
Народна українська казка - Кравець та вовк
Твори


Вхід


Статистика


17.07.2019, 12:30
Кравець та вовк Бідний вовк ніяк не знайде собі їжі, вже трохи не здохне, ледве ходить. Ось іде дорогою і знайшов те, що чоловік загубив. Вовк зрадів і хотів їсти, і надумав, що як із'їсть він сало, то воно ж солоне, то буде пить хотіть. Він каже: — Піду вперед нап'юсь, а тоді буду їсти. Поки сходив до річки та од річки, а тим часом чоловік оглядівся, аж нема сала, він вернувся і знайшов сало. А вовк прийшов од річки, аж нема сала. Він каже: — Дурний я, нерозумний, хіба хто, не ївши, п'є? Іде дорогою та й плаче. Коли дивиться, над яром баран пасеться. Він пішов до барана та й каже: — Я тебе з'їм. Баран злякався та й каже: — Як надумав, вовче, мене їсти, то ставай над кручею і роззявляй рота, я сам тобі у рот ускочу. Баран далеко одійшов та як розженеться, та як дасть,— вовк так і покотився із кручі. Сів та й плаче: — Дурний я, де б так, щоб живе м'ясо само в рот ускочило? Іде й дивиться — на городі попова кобила пасеться, він і каже: — Аж ось поживлюся. Підходить вовк до кобили та й каже: — Кобило, я тебе з'їм. Кобила й каже: — Вовчику-братику, як надумав мене їсти, то починай іззаду, і їж, а я буду пастися і все буду мнять. І ти ситеньким закусиш. Вовк як ухватить кобилу за хвіст, кобила як дасть задом, бідний вовк аж покотився. А кобила побігла додому, тільки пилок схватився. Бідний вовк сів та й плаче і каже: — Який я дурний, чого я не починав з голови їсти? Іде все та й плаче, що ніде не знайде собі їжі. Коли дивиться, іде кравець. Він дума: «Оце вже із'їм цього чоловіка». Підходить він до кравця та й каже: — Я тебе із'їм. Чоловік злякався та й каже: — Як надумав мене їсти то дай я тебе зміряю, скільки аршинів, а тоді будеш їсти. Вовк і каже: — На, міряй. Чоловік узяв за хвіст та як закрутив та й давай його мірять уздовж та впоперек, і приказує: — Аршин уздовж та впоперек! Міряв до того, що аж хвіст у руках остався. Бідний вовк побіг до своїх товаришів та й став їм розказувать, як кравець міряв. Вовки кажуть: — Давай гнаться. — Давай. Женуться вони за кравцем, скоро доженуть. Кравець злякався, давай тікать у село, а село було далеко, і вовки скоро доженуть. Чоловік побачив дерево та скоріш на дерево. Як прибігли вовки до цього дерева, давай його гризти, але нічого не помоталося, тоді один вовк каже: — Давайте один вовк стане, а на його другий і так далі, аж поки достанем. І спіднім став той вовк, що чоловік міряв. І стали вони такою драбиною і достають чоловіка, от верхній вовк і каже: — Ану, добрий чоловіче, вставай! Кравець злякався та й каже: — Вовчики-братики, дайте я хоч табаки понюхаю. Вони кажуть: — Нюхай. Тіки понюхав та й каже: — Пчхи! А спідньому вовкові вчулося: «Аршин вздовж та вшир!» Спідній як присяде, а вони всі як груші покотилися і побігли, тільки пилок схвачувався. А чоловік зліз з дерева та й пішов собі помаленьку.
Зробити безкоштовний сайт з uCozЯндекс.Метрика