Вітаю Вас, Гість · RSS
ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Доповідь про письменника Олександр Петрович Довженко народився 10 вересня 1894 р.
Твори


Вхід


Статистика


26.04.2019, 05:57

ОЛЕКСАНДР ДОВЖЕНКО Доповідь про письменника

Олександр Петрович Довженко народився 10 вересня 1894 р. в місті Сосниця на Чернігівщині в селянській родині. Навчався в Сосницькій початковій школі, пізніше — в Глухівському вчительському інституті.

У серпні 1917 р. прибув до Києва на посаду вчителя Київської вище- початкової школи та водночас подав документи на право бути вільним слухачем економічного відділу київського комерційного інституту. Тим часом почалася громадянська війна, у якій О. Довженко брав найактив­нішу участь на боці Центральної Ради та УНР.

Від кінця 1917 року до повернення О. Довженка з-за кордону до Харкова 1923 року — багато темних місць у біографії митця. Є свідчення, що О. Довжен­ко в складі куреня чорних гайдамаків під проводом С. Петлюри брав участь у штурмі київського заводу «Арсенал» у січні 1918 року. Відступивши до Кам’- янця-Подільського, після поразки військ УНР О. Довженко потрапив до кон­центраційного табору, і наприкінці 1919 року його справу розглядала ЧК. Відо­мо, що він вступив до партії есерів-боротьбістів, яка згодом влилася до лав

КП(б)У. 1920 року О. Довженко вже перебуває на посаді комісара з питань освіти й культури. Потім майбутній кінодраматург перебував на дипломатичній роботі у Варшаві та Берліні, де відвідував лекції в Берлінській Академічній вищій школі образотворчого мистецтва.

  1. року О. Довженко повернувся до Харкова і почав працювати ху- дожником-ілюстратором газети «Вісті». 1926 р. переїздить до Одеси, де разом з Юрієм Яновським працює на Одеській кіностудії ВУФКУ. Там ви­ходять перші фільми О. Довженка — сатиричні комедії «Вася-реформа- тор» (1926) та «Ягідка кохання» (1926). За сценарієм М. Йогансена та Ю. Тютюнника він зняв фільм «Звенигора» (1927), який навічно уславив ім’я молодого режисера як органічно українського митця

Кожний наступний фільм О. Довженка ставав подією — «Арсенал» (1929), «Земля» (1930), «Іван» (1932). Кожний фільм викликав при­страсті. Наприклад, відомий революційний поет Дем’ян Бєдний відгук­нувся на появу «Землі» фейлетоном «Філософи» у газеті «Известия», в якому висміяв твір як просякнутий куркульською ідеологією. А 1958 року на Всесвітній виставці в Брюсселі 117 відомих кінознавців і кінокритиків із 20 країн назвали «Землю» в числі 12 найкращих фільмів усіх часів і народів. Після критичних нападок фільм «Іван» було знято з прокату, а О. Довженко з дружиною Ю. Солнцевою їде на Далекий Схід, де знімає фільм «Аероград». Епізод авіаційного параду з цього фільму по кілька разів полюбляли переглядати як Сталін, так і Гітлер.

Пізніше О. Довженко поставив такі фільми, як «Щорс» (1939; Ста­лінська премія 1941), «Мічурин» (1948; Сталінська премія 1949), що ви­вели його на перші місця серед радянських кіномитців. З початком війни

О.  Довженко створив кілька оповідань, два документальних фільми і «Україну в огні», яку розкритикував та заборонив особисто Сталін, зви­нувативши автора в українському націоналізмі.

Майже до кінця життя художник був позбавлений права вільно тво­рити та права повернутися в Україну. Як страждав від цього

О.  Довженко, можна побачити, переглянувши його «Щоденники».

В історію української культури О. Довженко увійшов не лише як ви­значний кінорежисер, а також як творець нового літературного жанру — кіноповісті. «Земля», «Україна в огні», «Зачарована Десна» стали шедев­рами української літератури.

Помер О. Довженко 25 листопада 1956 року

Зробити безкоштовний сайт з uCozЯндекс.Метрика