Вітаю Вас, Гість · RSS
ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Доповідь про письменника Олександр Іванович Кандиба (Олександр Олесь — літ. псевдоні
Твори


Вхід


Статистика


19.02.2019, 14:51

ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Доповідь про письменника

Олександр Іванович Кандиба (Олександр Олесь — літ. псевдонім) народився 5 грудня 1878 р. у м. Крига (тепер Білопілля) на Сумщині в заможній селянській родині. Після закінчення сільської школи навчався в Дергачівському училищі. 1903 року він закінчив Харківський ветеринар­ний інститут, працював статистиком у земстві та ветеринарним лікарем на київських бойнях. 1912 року О. Олесь виїздив за кордон, до Австрії та Італії, де зустрічався з І. Франком та О. Кобилянською. Поет радісно вітав Лют­неву революцію 1917 р. У лютому 1919 р. О. Олесь у складі дипломатич­ної місії УНР виїхав до Угорщини. Пізніше він жив у Відні та Берліні, остаточно оселився в Празі, де й провів решту життя. Помер О. Олесь 22 липня 1944 р. в Празі. Його син Олег Кандиба (1907—1944) також став відомим українським поетом (писав під псевдонімом Олег Ольжич).

Перша поетична збірка О. Олеся «З журбою радість обнялась» вий­шла 1907 р. у Петербурзі. Поет вніс до української літератури нові обра­зи і ритми. Відсутність повчального тону в поезіях О. Олеся сприймала­ся сучасниками як розрив із попередньою народницькою традицією. Поряд із традиційними романтичними мотивами поет уживав символічну систе­му образів, прагнучи за допомогою символів та алегорій осягнути прихова­ну сутність життя («Айстри», «Лебідь» та ін.). Провідне місце у першій збірці поета також посідали твори, пов’язані з революцією 1905 р., що ста­ли яскравим зразком української громадянської поезії («Ой не квітни, вес­но,— мій народ в кайданах», «Капітану Шмідту», «З військом за волю бо­ролися ми.» та ін.). Пізніше виходили друком збірки поезій, які автор

 

позначав римськими цифрами: 1909 — ІІ, 1911 — ІІІ, 1914 — ІУ, 1917 — V. Уже в третій збірці домінують мотиви страху й розпачу перед завтрашнім днем, журби та зневіри в можливостях людини, впевненістю, що людське життя є лише забавою в руках певних вищих сил, сліпого фатуму. О. Олесь вважається одним із зачинателів українського модер-нізму. Модерністська основа світовідчування поета проявилася у трагічному протиставленні мрій і реальності, минущого й вічного.

Лютневій революції присвячені вірші «Воля! Воля? Сниться, може?..», «1 Мая», «Лебідь», «О слово рідне! Орле скутий!», сповнені надії на від­родження України. В еміграції вийшли збірки «Чужиною» (1919), «Кому повім печаль мою» (1931), в яких відчутні ностальгічні мотиви туги за батьківщиною, та сатирична збірка «Перезва» (1921). Написав О. Олесь багато віршованих казок для дітей та книжку «Княжі часи. Минуле Ук­раїни в піснях» (1930). Він є також автором драматичних творів («По дорозі в Казку», «Золота нитка», «Танець життя», «Над Дніпром», «Ніч на полонині»), прозових творів та перекладів з інших мов. Щирі та емоційні поезії О. Олеся, покладені на музику, стали популярними ук­раїнськими романсами.

Зробити безкоштовний сайт з uCozЯндекс.Метрика