Романи Ж. Верна належать до творів, які прийнято називати пригод­ницькими.

У таких творах багато несподіваних подій, раптових поворотів у сюжеті, рушійною силою якого стає пригода.
    Пригода майже завжди починається з якоїсь загадки. У романі «Діти капітана Гранта» такою загадкою стає знайдена у шлунку акули пляшка з напівстертим текстом німецькою, французькою й англійською мовами. Щоб розгадати текст треба звернутися до географічного атласу у пошу­ках тридцять сьомої паралелі, словників трьох мов, а героям роману ще й до підшивки «старої морської газети», де буцім-то є підтвердження фак­ти відплиття судна. Упродовж усього роману цей текст тричі буде пере­осмислено, прочитано по-новому, і врешті-решт загадка відкриється.
    Особливість романів Ж. Верна полягає у тому, що навіть дивовижні речі автор пояснює з науковою точністю, а загадки, які він пропонує, ніко­ли не містять нічого містичного.

Герої романів Ж. Верна — сміливі й відважні люди, які прагнуть дізна­тися більше про світ і людей. Автор і сам часто робить відступи, щоб роз­повісти про багатства природи, лісів, пустель, таємниці океану, Всесвіту. Один із найпопулярніших персонажів романів Ж. Верна — трохи дива­куватий учений. Це дає авторові можливість науково пояснювати явища природи. Однак у Ж. Верна навіть найрозумніший учений не все знає, не про все здогадується. Безмежний світ відкриває лише деякі свої таєм­ниці, а неприборкана природа завжди могутніша за людину.

Улюблені герої Ж. Верна — юнаки та підлітки, які вчаться відкривати світ. Знання та досвід роблять їх розумнішими, а пригоди додають муж­ності. У фіналі роману обов’язково перемагає добро, а зло справедливо карається. І ці моральні уроки юні герої запам’ятовують на все життя.