Вітаю Вас, Гість · RSS
Реальність і міфотворчість як стильові особливості новели Ф. Кафки «Перевтілення»
Твори


Вхід


Статистика


22.04.2019, 20:12
РЕАЛЬНІСТЬ І МІФОТВОРЧІСТЬ ЯК СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ НОВЕЛИ Ф. КАФКИ «ПЕРЕВТІЛЕННЯ»

Ранок. Людина прокидається й не знаходить себе. Ще є думки, але вони здебільшого «вчорашні»: «треба не спізнитися на роботу», «чи дзво­нить годинник». А людини вже немає. Натомість у ліжку лежить на спині величезна дивна комаха, безпорадно смикає комашиними ніжками, на­магаючись підвестися, але важкий панцир тягне долу

Що це? Нічні жахи? Тяжка психічна хвороба? Ні, це реальність. Реальність, в якій житимуть герої новели «Перевтілення». Реальність, в яку повірить читач. Особлива реальність Ф. Кафки.

Колись давні люди не могли пояснити багатьох природних сил, шляхів людської долі. Їхня фантазія створила міфи про богів і надприродні істоти, що правлять світом, керують долями і вчинками людей. Реальність і фанта­стика в таких міфах тісно переплітались, відбиваючи неспроможність лю­дини логічно осмислити світ, в якому вона жила. Багато стародавніх міфів розповідали про перевтілення людини у квітку, дерево, тварину Здебільшо­го герої давніх міфів каралися перевтіленням за вади характеру, погані вчин­ки. І таке перевтілення сприймалося як попередження, пересторога людям.

Ф. Кафка творить свій міф. Реальність і фантастика поєднуються, щоб створити образну картину сучасного автору світу, безжалісного й аб­сурдного, де нічого не піддається логічному тлумаченню, де людина при­речена на самотність, де почувається вона лише комахою.

За що доля карає головного героя новели Грегора Замзу? Він звичайна молода людина. Усі його зусилля і турботи були підкорені сім’ї. Він напо­легливо працював, щоб утримувати збанкрутілого батька, хвору матір, мо­лодшу сестру. Роботу свою він не любив і мріяв колись покинути її, але не тепер, а колись. Коли сім’я буде забезпечена, коли сестра буде навчатися в консерваторії, про яку мріє. Саме про це дозволяє собі помріяти Грегор, лежачи у ліжку і відчуваючи в собі якісь дивні зміни, але ще не усвідомлю­ючиїх. Він лише відчуває, що йому важко перевернутися на правий бік, на якому він звик спати. Такі подробиці, що ними насичує розповідь Кафка, тільки посилюють враження вірогідності всього, що відбувається. Нарешті герой переконався, що він перетворився на комаху, що це не сон, не марен­ня, як здалося йому спочатку. І, переконавшись, герой жахнувся. Але зовсім не самого перевтілення. Жахнувся, що запізнився на поїзд і тепер не має навіть надії бути на роботі вчасно. Жахнувся, що в новому вигляді йому важко буде працювати з клієнтами і сім’я залишиться без коштів. Жахнувся, коли почув лагідний голос матері і у відповідь свій комашиний писк, йому соромно за перевтілення перед рідними.

Цікаво, що Грегор нікого з близьких не кличе на допомогу, хоча це була б нормальна реакція. Він майже відразу сприймає своє перевтілен­ня без внутрішньої боротьби. А всі свої зусилля зосереджує на пристосу­ванні до нового тіла, до нових умов життя. І навіть знаходить дещо при­ємне у своєму новому становищі. Наприклад, він з’ясував, що може лазити по стелі, і навіть полюбив подовгу там висіти. Його мучать сором і без­вихідь, гидотливе ставлення найдорожчих йому людей, але він навіть собі не ставить запитання, чому з ним це сталося, за що він карається пере­втіленням. Можливо, тому, що внутрішньо, ще в образі людини, Грегор почував себе комахою, яка нічого не може змінити в житті? Можливо, тому, що у своїй родині він був самотній і його любили доти, доки він приносив користь? На ці питання автор не дає відповіді. Його стиль, на­сичений побутовими подробицями, навпаки, ніби примушує читача зо­середитись на подіях, а не розмірковувати над причинами. І цей стильо­вий прийом знову нагадує давні міфи, в яких подавалася лише розповідь про події, і кожен мав право тлумачити їх. До того ж міфи були витвором колективної творчості, позиція автора не мала ніякого значення. Об’єктив­ний, або як його називають, «протокольний стиль» Кафки має, можливо, таку саму мету. І «міф Кафки» теж кожен має право тлумачити відповід­но до своїх життєвих цінностей.

Напевне, події, описані в новелі, невипадково починаються вранці. Ранок. Людина прокидається. Можливо, щоб розпочати новий день. Ба­гато в чому схожий на попередній, але новий. Можливо, щоб розпочати нове життя, щось докорінно змінити в собі. Тому що вона людина і прагне відчувати свою значимість, свою спроможність змінити світ.


 

Зробити безкоштовний сайт з uCozЯндекс.Метрика