Білочка
Одного
разу я побачила на дереві у парку білочку.
Золотисто- коричневу, лише кінчик хвостика білий, ніби сметаною
политий. Хвіст
набагато більший від самої білочки. Він пишний і пухнастий. Лапки в неї
короткі
з добре розвиненими пальчиками, міцними і цупкими. Завдяки гострим
кігтикам
тваринка швидко пересувається стовбурами дерев, легко
чіпляється за гілки.
Зуби у білочки міцні і гострі. Вони легко розгризають найміцніші
горіхи. З усіх
лісових мешканців білочки є найжвавішими, найнепосидючими і
найкрасивішими
звірками.
Мені
подобаються білочки, і я з задоволенням спостерігаю за ними.
|