Вітаю Вас, Гість · RSS
Твір на тему: «Дитинство, опалене війною (За повістю Г. Тютюнника «Климко»)» 7 клас
Твори


Вхід


Статистика


19.02.2019, 14:53

ДИТИНСТВО, ОПАЛЕНЕ ВІЙНОЮ

(За повістю Г. Тютюнника «Климко»)

Війна несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю дорос­лих, які зі зброєю в руках пішли на фронт. Та як почувалися діти і підлітки, багато з яких залишилися без піклування старших, без даху над головою, перед щоденною смертельною небезпекою? На собі, своїй долі відчув чорний подих смерті і Григір Тютюнник. Пізніше, ставши письменником, він не зміг не описати тих страхіть, які випали на долю покоління. Розповідь про дітей війни — основна тема його творчості, зокрема повісті «Климко».

Головний герой, як і сам письменник, залишився сиротою, вихову­вався у дядька, доки той не загинув від німецької бомби. Вже з початку повісті ми бачимо, що хлопчик серйозний, відповідальний. А зі смертю дядька йому і зовсім довелося покладатись тільки на себе. І Климко, і його друг Зульфат — чуйні, чутливі до чужого горя. Самі беззахисні, вони прихистили у себе свою вчительку з її немовлям. Зрозумівши, що запасів на зиму обмаль, Климко вирішив іти у Слов’янськ по сіль, на яку можна було наміняти харчів. Подорож далека й безпечна, але Клим- ко готовий терпіти холод і голод заради Зульфата, заради Наталії Ми­колаївни і її дитинчати. Взаємодопомога — характерна риса майже всіх героїв оповідання. На перший погляд безпорадна людина у трагічній ситуації знаходить сили і можливість допомогти іншій: хлопці допома­гають вчительці, старий безногий швець разом з голодним Климком ря­тують молоденьку дівчину від облави, чужа жінка доглядає хворого Климка і навіть запрошує залишитися жити у неї. Біда зближує, згур­товує людей, виявляє глибини людської душі: доброту, порядність од­них і жорстокість та підлість інших.

Фінал оповідання — трагічний. Климко загинув від фашистської кулі уже біля самого дома, а «з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сіль».

Ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей.

Схиляючи голову перед пам’яттю дітей, що загинули на війні, ми має­мо докласти всіх зусиль, аби не опалював вогонь війни душі дітей

Зробити безкоштовний сайт з uCozЯндекс.Метрика