Вітаю Вас, Гість · RSS
Твір на тему: «Матері присвячується... (За творчістю українських поетів і письменників)» 7 клас
Твори


Вхід


Статистика


21.04.2019, 06:21

МАТЕРІ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ...

(За творчістю українських поетів і письменників)

Кожному з нас дорогу в цей світ дала найдорожча людина. Хто що-дня проводжає нас до школи, зігріваючи нашу путь ласкавим поглядом? Хто переживає за наші успіхи й поразки більше, ніж за свої? Хто любить нас не за досягнення й результати, а за те, що ми є?

Мама.

Найніжніше в світі слово. Найрідніша в світі людина. До теми мате­ринства звертались чи не всі письменники і поети різних часів і народів. Загадка материнської любові притягує до себе все нових і нових митців. «Сива ластівка», «чаєчка-небога», «моя босонога Ярославна», «мамо-го- лубка» — перелік поетичних образів матері нескінченний. Мені надзви­чайно подобається «Пісня про рушник» Андрія Малишка. Слухаю її, і в уяві постають невтомні руки матері-трудівниці, яка завжди пильнує своїх діточок, і її безсонні ночі, і цілоденна праця. Визнанням ролі матері в житті людському, справжньою сповіддю і подякою звучать рядки вірша

В.  Підпалого «Матері»:

Ти все дала й нічого не взяла: ні крихти хліба, ні спасибі навіть.

Все те, що мав, і те, що в мене є, що від людей, що від землі святої, що радістю в рядок моїх встає, передане в моє життя тобою...

Кажуть, що матерів не вибирають. Та коли б і трапилась така фанта­стична нагода, з-поміж тисяч найкращих матусь кожен вибрав би для себе свою єдину, рідну, неповторну. І ми повинні бути свідомими того, що не­семо відповідальність в майбутньому за своїх матерів. Аби не сивіли вони завчасно від горя, не залягали на рідному обличчі зморшки печалі й гірко­ти, а якомога частіше сяяла лагідна, щаслива посмішка

Зробити безкоштовний сайт з uCozЯндекс.Метрика