СЛАВЕТНА ГЕРОЇНЯ МАРУСЯ БОГУСЛАВКА
(За народною думою «Маруся Богуславка»)
Справжнім літописом українського життя стали народні
думи. Народні співці засвідчили героїчні і трагічні сторінки вітчизняної
історії, емоційно і пристрасно оспівали славетних воїнів-козаків, справжніх патріотів
своєї землі.
Окреме місце посідає «Дума про Марусю Богуславку», яка,
на відміну від інших, уславила подвиг жінки. Знаємо з історії, що татари своїми
набігами спустошували українські землі, а люд зганяли в полон. Безліч молодих
хлопців і дівчат змушені були все життя провести в неволі. Схожа доля і у
Марусі Богуславки. Це не історична особа, а узагальнений образ жінки-
полонянки, яка потрапила в неволю і одружилася з турецьким султаном. Та й на
чужині не забула вона Україну. Бажає допомогти співвітчизникам визволити їх, на
ясні зорі, «на тихі води, у край веселий, у мир хрещений». Сімсот людей
завдячують їй своїм порятунком після тридцяти літ неволі.
Я дуже співчуваю Марусі Богуславці, тому що вона гірко
сумує за Батьківщиною, але волею злої долі «вже потурчилась, побусурменилась».
В той же час вона розуміє, що все те чужинське «лакомство» — «нещасно». Мені здається, що в цих словах звучить її
зневага до самої себе.
Я захоплююся мужністю і розумом дівчини, ім’я і подвиг
якої увічнено в думі